Паспорт області
ПАСПОРТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Дата утворення області: 27 лютого 1932 року
Керівництво області:
Голова обласної ради
УДОД Євген Григорович
Голова обласної державної адміністрації
ВІЛКУЛ Олександр Юрійович
 | |||
| Відстань від обласного центру до Києва | залізницею | 530 км | |
|---|---|---|---|
| автодорогами | 480 км | ||
| |||
| Географічні дані та ресурсний потенціал | Територія області: | 31,923 тис.кв.км (5,3 % території України). |
|
| Межує із 7 областями України: | Херсонською, Запорізькою, Донецькою, Харківською, Полтавською, Кіровоградською,Миколаївською | ||
| Середня температура зимова/літня | -5 – -7°С +22 – +23°С |
||
| Середньорічні опади: | 400 – 490 мм | ||
| Природа, ландшафт | Степна, пересічний | ||
| Наявні природні копалини В області видобувається: 100% марганцевої, 80% залізної руди, 22,8% вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін, граніти, нафта, газ, 40 видів мінеральної сировини |
Область володіє єдиним в Україні родовищем талько-магнезитів та значними покладами каменеобли-цювальної сировини багатої кольорової гами. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод | ||
| Грунти | Чорноземи звичайні | ||
| Лісові ресурси | 1924 | ||
| Водні ресурси (в тому числі, мінеральні води) | 1554& | ||
| |||
| Демографічні дані | Всього населення | 3374,2 тис. осіб ( 7,3 % населен-ня України) | |
| Щільність населення | 106,0 осіб/км кв. | ||
| Природний рух : | 2007 | 2008 | |
| народжуваність, тис. осіб | 34,5 | 37,4 | |
| смертність, тис. осіб | 59,8 | 59,8 | |
| природний приріст (скорочення), тис. осіб | -25,3 | -22,4 | |
| Сальдо міграції, тис. осіб | 0,8 | -1,8 | |
| Міське населення, % | 83,5 | 83,5 | |
| |||
| Сільське населення, % | 16,5 | 16,5 | |
| Домогосподарства, тис. | 1344,4 | 1332,1* | |
| Діти, тис. осіб (0-17 років) | 578,4 | 578,4* | |
| Пенсіонери, тис. осіб | 1002,4 | 996,045 | |
| Рівень зайнятості населення, % | 59,3 | 60,9* | |
| Рівень безробіття, % | 1,62 | 2,5 | |
| Примітка: *) дані будуть уточнені у травні 2009 р. **) розробка показників передбачена при перепису населення (2011 рік) | |||
| |||
| Адміністративно-територіальний устрій | Районів | 22 | |
| Населених пунктів всього | 1502 | ||
| у тому числі: сіл | 1368 | ||
| міст обласного значення | 13 | ||
| міст районного значення | 7 | ||
| селищ міського типу | 46 | ||
| селищ | 68 | ||
| сіл | 1368 | ||
| Найбільші міста | |||
| Дніпропетровськ | 1025,9 тис. жителів | ||
| Кривий Ріг | 679,8 тис. жителів | ||
| Дніпродзержинськ | 252,1 тис. жителів | ||
| Нікополь | 125,7 тис. жителів | ||
| |||
| Органи місцевого самоврядування | Районних рад Районних у містах рад |
22 18 |
|
| Міських міст республіканського АРК, обласного значення рад | 13 | ||
| Міських міст районного значення рад | 7 | ||
| Селищних рад | 40 | ||
| Сільських рад | 288 | ||
| Склад обласної ради Всього депутатів | 100 | ||
| |||
| З них від партій (блоків),% Партія регіонів Блок Юлії Тимошенко Блок Лазаренка НСНУ Комуністична партія України Блок Литвина Блок Наталії Вітренко |
39 18 17 9 7 5 5 |
||
| Всього депутатів місцевих рад | 8689 | ||
| |||
| Від партій, які отримали більше 3-х відсотків голосів виборців по багатомандатних виборчих округах | 2793 | ||
| |||
| Транспортна інфраструктура; зв`язок | Залізничні колії Автошляхи Аеропорти: в т.ч. міжнародні Порти: річкові Види зв`язку:
|
1578,2 км 9194,2 км 2 2 2 2 |
|
| |||
| Питома вага регіону в економіці України за обсягом (у %) | 2007 | 2008 | |
| Промислове виробництво | |||
| Реалізована промислова продукція | 15,3 | 17,4 | |
| в т.ч. інноваційна | 11,2 | в т.ч. інноваційна 11,2 За інформацію Облстатуправління дані можуть бути надані у II декаді березня 2009 р. | |
| Продукція сільського господарства | 5,8 | 6,4 | |
| Продукція будівництва | 5,3 | 5,6 | |
| Інвестиції в основний капітал | 7,9 | 8,8 | |
| Експорт товарів, послуг | 19,9 | 19,9 | |
| Імпорт товарів, послуг | 8,8 | 10,6 | |
| Роздрібний товарооборот | 7,9 | 7,9 | |
| |||
| Промисловий потенціал регіону | Обсяг реалізованої промислової продукції на 1 особу населення, тис. грн. | 29,8 | 39,7 |
| Середньорічна кількість найманих працівників у промисловості, тис. чол. | 441,7 | 417,33) | |
| |||
| Питома вага обсягів реалізованої промислової продукції області в промисловості України (в т.ч. вид діяльності області в аналогічному виді діяльності України), % | 2007 рік |
20082) рік |
|
| |||
| Промисловість | 15,3 | 17,4 | |
| |||
| Добувна промисловість | 35,5 | 40,6 | |
| |||
| Переробна промисловість | 14,5 | 15,3 | |
| |||
| в т.ч. | |||
| |||
| Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів | 6,4 | 6,4 | |
| |||
| Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів | 30,2 | 30,4 | |
| |||
| Машинобудування | 9,2 | 8,4 | |
| |||
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 9,8 | 12,7 | |
| |||
| Структура реалізованої промислової продукції області, % | 2007 рік |
20082) рік |
|
| |||
| Промисловість | 100,0 | 100,0 | |
| |||
| Добувна промисловість | 18,3 | 23,1 | |
| |||
| Добування паливно-енергетичних корисних копалин | 3,2 | 3,3 | |
| |||
| Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних | 15,1 | 19,8 | |
| |||
| Переробна промисловість | 70,1 | 66,3 | |
| |||
| Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів | 6,4 | 5,2 | |
| |||
| Легка промисловість | 0,2 | 0,2 | |
| |||
| Целюлозно-паперове виробництво: видавнича діяльність | 1,5 | 1,2 | |
| |||
| Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення | 1,4 | 2,3 | |
| |||
| Хімічна та нафтохімічна промисловість | 6,1 | 5,6 | |
| |||
| Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції | 1,8 | 1,8 | |
| |||
| Металургійне виробництво та виро¬б¬ництво готових металевих виробів | 43,3 | 42,4 | |
| |||
| Машинобудування | 8,2 | 6,7 | |
| |||
| Інші галузі промисловості | 1,2 | 0,9 | |
| |||
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 11,6 | 10,6 | |
| |||
|
1) Показник „Обсяг виробленої промислової продукції (робіт, послуг) у діючих цінах” у
статистичній практиці скасовано. Структуру реалізованої промислової продукції
області та питому вагу області в Україні розраховано за обсягами обороту від промис-
лової діяльності. 2) По колу підприємств поточної звітності. Дані річних розробок за 2008р. будуть оприлюднені органами державної статистики не раніше травня–червня 2009р. 3) Дані попередні. | |||
| |||
| Агропромисловий потенціал регіону | Питома вага регіону в економіці України за обсягом (у %) |
||
| Земельний фонд всього, тис. га | 3192,3 | 5,3 | |
| у тому числі: | |||
| Сільгоспугіддя (6, 0 % від всіх сільгоспугідь України), тис.га | 2514,4 | 6,0 | |
| з них рілля | 2125,1 | 6,6 | |
| |||
| Суб’єкти господарювання, од. | 5003 | х | |
| фермерські господарства | 3900 | х | |
| господарські товариства | 480 | х | |
| приватні підприємства | 163 | х | |
| колективні підприємства | - | х | |
| Валова продукція сільгосп-виробництва (млн. грн./___% від виробленої в Україні), | 6671,0 | 6,4 | |
| рослинництво, % | 4087,2 | 6,3 | |
| рослинництво, % | 4087,2 | 6,3 | |
| тваринництво, % | 2583,8 | 6,6 | |
| Валовий збір та питома вага основної продукції рослинництва в загальних обсягах України, млн.т/%: | |||
| – зерно, тис. тонн | 3693,4 | 6,9 | |
| – соняшник, тис. тонн | 850,1 | 13,0 | |
| – картопля, тис. тонн | 570,1 | 2,9 | |
| – овочі, тис. тонн | 541,2 | 6,8 | |
| Виробництво продукції тваринництва та питома вага в Україні тис.т/%: | |||
| – м’ясо | 235,5 | 8,6 | |
| – молоко | 381,4 | 3,2 | |
| – яйця, млн. шт. | 904,1 | 6,1 | |
| Чисельність працюючих, тис. осіб | 101,2 | х | |
| |||
| Зовнішньоекономічна діяльність | Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності регіону: | ||
| – експортери | 1116 | 10592 | |
| – імпортери | 1979 | 27742 | |
| Географія експорту, %: | |||
| – країни СНД | 32,6 | 30,22 | |
| – країни ЄС | 21,7 | 24,72 | |
| – країни Азії | 25,3 | 29,02 | |
| – країни Америки | 7,6 | 7,02 | |
| Структура експорту, %: | |||
| - | |||
| Обсяг зовнішньоторговельного обороту, млн. дол. США: | |||
| – всього | |||
| – експорт | 9819,2 | 12572,92 | |
| – імпорт | 5417,6 | 8526,52 | |
| – сальдо | 4401,6 | 4046,42 | |
| |||
| Залучення інвестицій | Підприємств з іноземними інвестиціями, одиниць | 881 | 1018 |
| Обсяг залучених іноземних інвестицій: | |||
| всього, млн. дол. США | 2924,2 | 2667,3 | |
| на одного мешканця, дол. США | 858,2 | 788,5 | |
| |||
|
1 Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1432 “Про складання звітного зовнішньоторговельного балансу України” з показників зовнішньої торгівлі виключено показник зовнішньоторговельного обороту. 2 Дані за січень-листопад 2008р. |
|||
| |||
| Розвиток підприємництва | Кількість малих підприємств загальна, тис. од. | 21,6 | 22,9 |
| Обсяг реалізованої малими підпри-ємствами продукції, млн. грн. | 8165,1 | 2) | |
| |||
|
1) – показники у знаменнику перераховано відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності» від 18.09.2008 № 523-VI. 2) – статистичні дані можуть бути надані не раніше червня–липня 2009 р. |
|||
| |||
| Соціальна та гуманітарна сфера | |||
| |||
| Наука, освіта | Кількість організацій, які виконують наукові дослідження, розробки, од. | 81 | 85 |
| Чисельність науковців, осіб | 12 274 | 11 943 | |
| Чисельність докторів наук, осіб | 145 | 145 | |
| Чисельність кандидатів наук, осіб | 816 | 805 | |
| ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, одиниць/студентів | 21/101 000 | 21/198 000 | |
| ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, одиниць/студентів | 63/56 000 | 63/43 000 | |
| Професійно-технічні навчальні заклади, одиниць/студентів | 66/31 432 | 66/30 573 | |
| Денні загальноосвітні навчальні заклади, одиниць/учнів | 1 000/323 176 | 992/312 292 | |
| Постійні дошкільні заклади, одиниць/дітей | 873/87 200 | 877/93 200 | |
| Навчально-виховні заклади (інтернати), одиниць/учнів | 62/9011 | 62/8963 | |
| Дитячі позашкільні установи, одиниць/учнів | 190/87 700 | 187/87 000 | |
| |||
| Охорона здоров’я | Лікарняні заклади, одиниць | 176 | 174 |
| Ліжковий фонд, тис. одиниць | 33,7 | 33,6 | |
| Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. населення, одиниць | 98,5 | 99,0 | |
| Амбулаторно-поліклінічні заклади, одиниць | 453 | 452 | |
| Чисельність лікарів, тис. осіб | 14,4 | 14,3 | |
| Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення, осіб | 42,2 | 42,0 | |
| Санаторії-профілакторії, одиниць/ліжок | 35/3307 | 33/3111 | |
| Курортно-оздоровчі будинки відпочинку, одиниць/ліжок | 2/520 | 3/540 | |
| |||
| Культура | Театри | 14 | 14 |
| Філармонії | 1 | 1 | |
| Кінотеатри | 14 | 8 | |
| Бібліотеки | 684 | 683 | |
| Клубні заклади культури (усього), з них: |
636 | 634 | |
| – системи Міністерства культури і туризму України | 561 | 561 | |
| – інших міністерств, відомств, організацій | 75 | 73 | |
| Музеї (включаючи філії) | 152 | 151 | |
| Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (усього), з них: |
88 | 88 | |
| – дитячі музичні школи | 65 | 65 | |
| – дитячі школи мистецтв | 15 | 15 | |
| – художні школи | 7 | 7 | |
| – хореографічні школи | 1 | 1 | |
| Пам’ятки: | |||
| – історії | 3373 | 3373 | |
| – культури (монументального мистецтва) | 475 | 475 | |
| – архітектури | - | - | |
| – археології | 7632 | 7632 | |
| – природи | - | - | |
| |||
| Спорт і туризм | Стадіони | 87 | 87 |
| Спортивні зали | 1265 | 1265 | |
| Спортивні майданчики | 4545 | 4545 | |
| Плавальні басейни | 52 | 52 | |
| Тренажерні зали | 584 | 586 | |
| Охоплення населення всього, тис.чол | 659 289 | 660 607 | |
| у т. ч. дітей | 251 275 | 252 540 | |
| Туризм всього, (тис. осіб) | 168 308 | 163 381 | |
| у т. ч. іноземних | 14 948 | 7 830 | |
У лютому 2002 року були підведені підсумки обласного конкурсу на кращі проекти герба та прапора області, переможцем визначено автора ідеї та історичного обгрунтування символіки області - О.Ю.Потапа.
Після проведення геральдичної експертизи товариством „Геральдична палата” (м. Київ), висновків спеціалістів геральдичної справи інституту історії України національної Академії наук України щодо відповідності проектів герба та прапора області правилам та законам геральдики, поєднання історичних традицій героїчного минулого козацького краю та сучасного розвитку Дніпропетровщини, були доопрацьовані та виготовленні еталонні зображення Великого, Середнього та Малого гербів, та прапора Дніпропетровської області, розроблені положення щодо їх використання.
19 березня 2002 року на сесії Дніпропетровської обласної ради було прийнято Pішення № 518-22/XXIII „Про затвердження герба та прапора Дніпропетровської області”, яким затверджено положення про герб і прапор Дніпропетровської області.
Опис символіки Великого, Середнього та Малого гербів
Дніпропетровської області
У гербі Дніпропетровської області застосовано щит (з перев'язним поділом на два поля - синє та срібне), золотий картуш, намет (у синьо-золотих та червоно-срібних кольорах), бурелет-навершя та зображення Малого Державного Герба України в обрамленні обабіч золотого колосся та листя дуба.
- Поділ щита здійснено правобічним перев'язом, який, згідно з правилами геральдики, є почесною першочерговою геральдичною фігурою, що утворює два поля - лівобічне (верхнє, синє) та правобічне (нижнє, срібне).
- Перев'яз складають відповідно:
2.1. графічне зображення полум'яподібної смуги, що символізує „ріки розплавленого металу” (емблема металургійної промисловості, 60% якої концентрується в межах Дніпропетровської області);
2.2. хвиляста синя смуга перев'язу на срібному тлі символізує головну водну артерію області - річку Дніпро - становий хребет України.
Отже, на графічному малюнку відтворено художніми засобами злиття „двох річок” - природної, яка уособлює багатства краю, та рукотворної, що уособлює працелюбність, творчий потенціал дніпропетровців. - На лівому синьому полі щита - дев'ять золотих восьмипроменевих зірок, символізують славну сторінку в історії краю - виникнення та існування на теперішній території відомих всім своїм значенням паланок (Січі - Токмаківська, Базавлуцька, Микитинська), Старої та Нової січей. За часів Нової Січі 5 з 8 паланок Запорозького Війська були розташовані саме в межах теперішньої Дніпропетровської області.
Зірки - один з найстародавніших символів людства, прийнятий геральдикою всіх народів, належить до т. з. астральних знаків. Здавна зірка слугувала символом вічності, а пізніше (з XVIII ст.) - символом високих устремлінь, ідеалів (які є вічними та ніколи не змінюються). З кінця XVIII ст. зірки стали вживатися як емблеми дороговказу, щастя. Девіз - „Аd аstrа!” („До зірок!”) означає через це - „До досконалості, до ідеального, до вершин!”. Зірки різняться в геральдиці за кількістю променів і за кольорами.
Восьмикінцева золота зірка – це, за своєю суттю, замасковані хрести (2 чотирикінцеві зірки). Однак, геральдика послуговується нами в якості дороговказного символу, що світить на шляху подолання перешкод і віщує перемогу праведної справи.
8-ми кінцева зірка – складова (найбільш поширена форма) орденських знаків, зокрема, в Державних нагородах України. - Козак з рушницею (в різних модифікаціях) - то запорожець, зображення якого присутнє на гербах Війська Запорозького та гетьманської України впродовж майже 200-літнього проміжку історії. Зовнішній вигляд (як і постава) козака сталого іконографічного зображення не має. Він – цінний за своєю суттю, а зображення його тільки віддзеркалює притаманні українському етносу мистецький стиль, художній смак, майстерність граверів, техніку виготовлення.
- Намет, в еталонному зображенні Великого Герба, виконано у формі надзвичайної краси акантового листя (зокрема, зображення листків екзотичної рослини часто використовується на паперових знаках валют світу). Побудова намету цілком відповідає правилам геральдики: поєднання фініфті (кольору) та металів (золота й срібла), які не накладаються один на другий (колір на колір, метал на метал).
- Бурелет (від франц. bourrelet - жгут) - гербовий елемент (атрибут) подано у вигляді двох перекручених у вигляді кільця, стрічок (арабська назва буре лету – ікаль). У головному уборі він виконує роль захисника голови, у гербі - символізує „охоронця” історичної традиції, освячує її. Бурелет - складова багатьох сучасних зображень гербів різних держав світу, муніципальної та регіональної геральдики.
- Вінок - старовинний символ нагороди, почесті, емблема безсмертя. Вінок із золота (на малюнку – жовтий колір) означає тріумф, ознаку високої честі, яку в даному випадку надано Малому Державному Гербу України. Вінок (вінець - лат. corona) з пшеничного колосся і дубового листя символізує хлібне багатство краю і його міць. Вінок на еталоні герба Дніпропетровщини - „відкритий” вгорі – така його графічна композиція найбільш сучасна, хоча за своїм значенням його наближено до класичних, античних зразків, уособлених словами „честь і слава”.
Великий герб
Щит праворуч скошений перев'язом, утвореним сполученими золотою полум'яподібною лінією на синьому тлі та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі. Верхнє синє поле щита усіяне дев'ятьма золотими восьмипроменевими зірками (4:3:2), на нижньому срібному полі - козак у малиновому однострої (одязі) з рушницею на лівому плечі та шаблею при боці. Щит розташований на золотому картуші українського барокового орнаменту, оточеного наметом, утвореним синє-золотим (праворуч) і червоно-срібним (ліворуч) акантовим листям, та коронований бурелетом - мантійним куполом, утвореним перевитими синьо-жовтими стрічками, над якими в обрамленні золотого колосся та дубового листя зображено Малий Державний Герб України - Золотий Тризуб на синьому тлі.
Середній герб
Щит праворуч скошений перев'язом, утвореним сполученими золотою полум'яподібною лінією на синьому тлі та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі. Верхнє синє поле щита усіяне дев'ятьма золотими восьмипроменевими зірками (4 : 3 : 2), на нижньому срібному полі - козак у малиновому однострої (одязі) з рушницею на лівому плечі та шаблею при боці. Над щитом, коронованим бурелетом (мантійним куполом), утвореним перевитими синьо-жовтими стрічками, в обрамленні золотого колосся та дубового листя зображено Малий Державний Герб України - Золотий Тризуб на синьому тлі.
Малий герб
Щит скошений праворуч перев'язом, утвореним сполученими золотою полум'яподібною лінією на синьому тлі та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі. Верхнє синє поле щита усіяне дев'ятьма золотими восьмипроменевими зірками (4:3:2), на нижньому срібному полі - козак у малиновому однострої (одязі) з рушницею на лівому плечі та шаблею при боці.
Опис прапора Дніпропетровської області
Прапор являє собою прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, утворене правобічним перев’язом, який здійснює поділ полотнища на синю (верх ліворуч) та срібну (білу, нижню, праворуч) – смуги.
Фігури (зображення) на прапорі відтворюють всі графічні елементи Малого Герба Дніпропетровської області (див.опис).
Верхівка древка прапора увінчана навершям у вигляді металевої, краплиноподібної фігури, виконаної контурно. До неї внесено (виконане у металі з залученням емалі) зображення Малого Герба Дніпропетровської області.
Зображені на полотнищі фігури – символізують ламані лінії перев’язу – синя і золота – це злиті воєдино природне багатство краю – велична водна артерія – річка Дніпро і „золоту ріку розплавленого металу” (60% металургійної промисловості України сконцентровано в межах області, де є найпотужніші поклади – родовища заліза, вугілля, марганцю тощо, які дають сировину для Дніпропетровщини, Запоріжжя, Кривого Рогу, Нікополя, Марганця та ін. міст других областей України).
Жовта барва – відповідник щедрості, сили багатства, добробуту.
Синя – колір неба і води, має в геральдиці означення чеснот.
Постать козака з мушкетом (див. опис фігури в Описі Великого Герба Дніпропетровської області) виконана згідно правил геральдики. При його кольоровому зображенні використано такі кольори:
- Малиновий (пурпуровий) – символізує щедрість і доброчесність.
- Коричневий (брунатний) – використовується в геральдиці досить рідко, але обов’язково для відтворення природного кольору речей (в даному випадку – колір рушниці, оздоби шалі, порохівниці тощо).
- Тілесний колір – використовується для означення людського обличчя, рук, тіла.
- Синя фарба – використана для передачі кольору пояса та шароварів козака (в геральдиці вживається для передачі вірності та чесності)
- Чорна барва – використана для оздоби червоного головного убору – шапки та металевих елементів рушниці (втілює в геральдиці мудрість, обачність, інколи – сум).
- Золото (жовта барва) – вжита для оздоби шаблі та рушниці. Автор дизайну свідомо (як виняток) порушив правило геральдики, що забороняє золото подавати на сріблі, та в даному випадку саме золоті оздоби (кінцівка шаблі та хрестовина, кришка на порохівниці, ґудзики на одязі) якнайкраще передають та підкреслюють значення прикрас, як то і було в житті насправді.