ДНIПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

На розширеному засіданні «круглого столу», який пройшов 29 жовтня під головуванням заступника голови обласної ради Алли Малої, було розглянуто питання виконання Указу Президента України від 3 січня 2002 року № 8/2002 «Про комплексні заходи щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на 2003—2005 роки» .

За ініціативою голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, охорони здоров’я, культури, молоді і спорту Володимира Павлова до конструктивної розмови були запрошені голови районних рад, голови постійних комісій райрад з питань охорони здоров’я, головні лікарі центральних районних та дільничних лікарень, науковці.

У доповідях виступаючих відзначалося, що у складних економічних умовах діяльності агропромислового комплексу медичне забезпечення жителів сільської місцевості набуло особливого значення. У 2002 році до прийняття Бюджетного кодексу України фінансування сільських медичних закладів відбувалося з обласного бюджету. Це дало можливість тільки протягом минулого року передати лікарням 26 автомобілів, закупити нове медичне обладнання. Нині згідно з чинним законодавством обласна влада не має права надавати будь-яку фінансову допомогу медичним закладам, а фінансування сільських рад, в комунальну власність яких вони передані, не дає можливості їх утримувати. Така ситуація призвела до виникнення неабиякої низки проблем у сільській медицині.

За останні два роки в нашій області кількість закладів охорони здоров’я зменшилася з 327 до 296, а укомплектованість лікарями сільських лікарських амбулаторій у порівнянні з 2000 роком знизилася майже на 9 %. У 22 амбулаторіях області відсутні лікарі, а на 16 ФАПах — середні медичні працівники.

Не менш важливою проблемою закладів первинної медико-санітарної допомоги є стан матеріально-технічної бази. Понад 70 відсотків споруд мають незадовільний стан, недостатню матеріально-технічну базу, за останні роки практично не оновлювалося медичне обладнання. Майже 10% сільських лікарських амбулаторій та практично половина ФАПів не забезпечені телефонним зв’язком, 27,5% СЛА не мають автотранспорту. За інформацією голови постійної комісії обласної ради з питань базових галузей економіки, соціальної політики і праці та екології, головного державного санітарного лікаря Сергія Риженка, тільки 25,8% ФАПів забезпечені холодильниками для зберігання медичних препаратів, 96% рентгенапаратів використовуються більше 20 років. Серйозною проблемою залишається кадрове оновлення сільської медицини, в тому числі санітарно-епідемічної служби. Середній вік фахівців цієї сфери на місцях складає 57 років.

Основною причиною нестачі фахівців у закладах охорони здоров’я сіл області є фактичне скасування пільг для працівників соціальної сфери та відсутність житла для сільських медиків.

Така ситуація в сільській медицині не могла не вплинути на рівень надання медичної допомоги населенню. Зокрема, захворюваність на туберкульоз в І півріччі 2003 року зросла на 8% і складає 78,8 на 100 000 населення, збільшилися показники поширеності хвороб та захворюваності населення сільських районів, підвищився показник первинного виходу на інвалідність.

В області, і в сільських районах зокрема, спостерігається значне старіння населення — в сільській місцевості рівень смертності населення значно перевищує обласний показник.

На сьогодні, за оцінками фахівців, склалася кризова ситуація в сільській медицині. Депутати наголосили на різкому розмежуванні на районному рівні підходу до галузей соціальної сфери — освіти та охорони здоров’я. Зокрема, в районних структурах влади немає жодного державного службовця, який би відповідав за систему охорони здоров’я, тоді, як районний відділ освіти забезпечений достатньою кількістю апарату управління. Це визначає відсутність вертикального підпорядкування в управлінні, централізованому фінансуванні, робить неможливим прийняття оперативних управлінських рішень, які б активно впливали на ситуацію по поліпшенню здоров’я сільського населення.

Недостатнім залишається фінансування галузі. Фінансуються лише соціально захищені статті — «Заробітна плата», «Медикаменти», «Харчування». На господарські ж потреби (капітальні та поточні ремонти) закладам медицини райдержадміністраціями та селищними радами виділяються недостатні кошти.

Учасники засідання у своїх виступах наголошували на тому, що демографічна ситуація потребує перегляду підходів до управління охороною здоров’я у сільській місцевості, структурної реорганізації та відповідного фінансування з урахуванням показників захворюваності, первинної інвалідності.

У першу чергу, на думку фахівців, необхідне створення організаційних моделей, які б забезпечили рівноцінну доступність первинної медико-санітарної допомоги для мешканців сільських населених пунктів з різними територіальними умовами розташування, насамперед, на засадах загальної лікарської практики сімейної медицини. Слід також привести структури медико-санітарних закладів у відповідність з особливостями надання медичної допомоги сільському населенню на всіх рівнях.

Не можна сказати, що медики не піднімали цю тему на різних рівнях. Проблеми сільської медицини добре відомі всім. Свідченням цього є Указ Президента України «Про комплексні заходи щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на 2003—2005 роки». Але без конкретних дій на місцях, без ініціативи знизу це болюче питання не буде вирішене. Тому депутати обласної ради й ініціювали його спільне обговорення.

Учасники засідання прийняли рішення з метою створення раціональної управлінської системи на місцях звернутися до обласного управління охорони здоров’я облдержадміністрації щодо надання пропозицій оптимального механізму управління об’єктами охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості, та упорядкування мережі і структури сільських закладів охорони здоров’я відповідно до фактичних потреб населення та реальних можливостей фінансування.

Важливим кроком, на думку депутатів обласної ради та учасників засідання «круглого столу», мають стати заходи щодо забезпечення медичних працівників житлом, в тому числі і наданні довгострокових кредитів на будівництво за програмою «Власний дім».

Серед своїх першочергових завдань депутати та керівники органів місцевого самоврядування визначили удосконалення профілактичних заходів, спрямованих на профілактику захворювань, особливо ВІЛ-інфекції й туберкульозу, створення на базі закладів охорони здоров’я обласного і районного підпорядкування пересувних бригад, оснащених обладнанням і укомплектованих спеціалістами, для надання діагностичної допомоги сільським мешканцям, поетапне трансформування ФАПів, які обслуговують 1000 і більше жителів, в лікарські амбулаторії тощо.

Підсумовуючи результати засідання «круглого столу» головуюча зазначила, що сьогодні особливо важливе на рівні Кабінету Міністрів коригування у формульному підході фінансування на охорону здоров’я з урахуванням захворюваності мешканців територіальних громад соціально обумовленими хворобами.

На завершення зустрічі учасники засідання висловили спільну думку, що розв’язання таких життєво важливих для регіону проблем, як відродження сільської медицини, можливе лише при всебічній підтримці органів місцевого самоврядування та депутатів всіх рівнів.